За право жить завдячує народ полеглим і посивілим солдатам

Тема: 70 – річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників

Мета: Познайомити дітей з історичними подіями періоду Великої Вітчизняної війни.

Допомогти учням зрозуміти поняття «сміливість», «мужність» на простих життєвих ситуаціях. Розвивати увагу, пам’ять. Збагачувати словарний запас учнів. Виховувати поважне ставлення до ветеранів.

Обладнання: Виставка ілюстрацій за темою; виставка книжок на воєнну тематику.

Хід уроку

Учень

Тут обелісків ціла рота.

Стрижі над кручею стрижуть.

Високі цвинтарні ворота

Високу тишу стережуть.

Учениця

Звання, і прізвища, і дати.

Печалі бронзове лиття.

Лежать наморені солдати,

А не проживши й півжиття!

Учень

Хтось , може, винен перед ними.

Хтось, може, щось колись забув.

Хтось, може, зорями сумними

У снах юнацьких на побув.

Учитель: Все далі в історію відходять жорстокі битви Великої Вітчизняної війни, в яких наш народ проявив справді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Уже давно на місці руїн і попелищ виросли світлі квартали міст, нові заводи і фабрики, здається, ніщо не нагадує про війну.

Але ніколи не будуть забуті імена тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив героїчні подвиги, хто не пощадив свого життя, заради щастя нинішніх поколінь. Ми радіємо, що можна спокійно навчатися, мріяти, жити. Але потрібно завжди пам’ятати, якою дорогою ціною завойоване наше щастя.

1941 рік, червень, суботній день. Люди готувалися до недільного відпочинку. Літо – найчарівніша пора в Україні. Уявіть собі … Усе навкруги в красі та силі. Розквітають сади і луки, з поля чути п’янкий аромат скошеної трави … І раптом – війна. Дорогою ціною дісталася нам Перемога. Я знаю, що пройдуть роки, змінюватимуться люди, покоління і настане той час, коли зовсім не залишиться живих свідків того страшного лихоліття, але я впевнена, залишиться пам’ять про їхні подвиги, про ту жорстоку і бездушну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла біль на нашу українську землю. І від нас усіх залежить, щоб це залишилося у пам’яті наступних поколінь. Бо без пам’яті немає майбутнього.

Давним - давно

Закінчилась війна,

Лишила обеліски та кургани…

Під кулями ворожими сповна

За тишу заплатили ветерани.

(Д. Луценко)

Вернулися живі з полків і рот

І мир подарували рідним хатам…

За право жить завдячує народ

Полеглим і посивілим солдатам.

Це означає, що у кожному місті, селищі чи селі стоїть пам’ятник або меморіальні дошки загиблим солдатам. Їх встановлювали мешканці сіл разом з солдатами, яким пощастило повернутися додому живими.

Увіковічували пам’ять про наших захисників і письменники, поети, журналісти і прості люди. Вони писали вірші, оповідання, складали легенди. Подивіться ось на цю виставку. Хочу звернути вашу увагу на книгу, яка розповідає про героїчні подвиги дітей, ваших ровесників під час війни.

- Діти, нехай у вашій пам’яті назавжди залишиться цей урок мужності. Будьте вдячними за нашу вільну Батьківщину, за наше мирне дитинство.

Учень

Люблю я в рідному краю

Веселі співанки пташині,

І річки бистру течію,

і руту – м’яту при долині;

пропахлі вітром колоски, гінке, гінке безмежне поле,

Учениця

І мамин хліб, і ті стежки,

Якими вранці йду до школи;

І перші проліски в гаю, і щедре сонечко в блакиті…

Люблю Вітчизну я свою,

Вона найкраще в цілім світі!

Учитель

Наш обов'язок — не тільки в свята згадувати, а кожен день пам'ятати про всіх, хто кував перемогу і загинув.

Пам’ятаймо , друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся і хто поліг в боях.

Тож поклонімось низько до землі їм,

І квітами устелимо їхній тернистий шлях